Під час Другої світової війни, формування річки Дніпро на території Кіровоградщини та Полтавщини було суттєво змінене внаслідок воєнних дій, знищення інфраструктури та втрат на обох сторонах конфлікту.

Одним з ключових подій, що вплинули на річку Дніпро, було перекриття нацистськими окупантами річки під час літньо-осінньої кампанії в 1941 році. Внаслідок цього вони зайняли панівне місце на багатьох важливих річкових переправах та головних магістралях вздовж Дніпра, включаючи регіони Кіровоградщини та Полтавщини.

Протягом наступних років війни, річкова інфраструктура на території Кіровоградщини та Полтавщини систематично руйнувалася. Документи того часу, такі як звіти окупаційної влади та партизанських загонів, свідчать про вибухи на мостах, засідки на річках та знищення річкової інфраструктури, що вплинуло на рух транспорту та логістику.

Наприклад, у червні 1942 року партизани відділу "Східний фронт" здійснили вибух на мосту через річку Ворскла на південному заході Полтавської області, знищивши його. Це призвело до перекриття руху на місцевій автомобільній дорозі та ускладнення у руху нацистських військ.

Крім того, річка Дніпро стала місцем важливих воєнних подій під час визволення території Кіровоградщини та Полтавщини від нацистської окупації. У березні 1944 року, в рамках Корсунь-Шевченківської операції, радянські війська прорвали оборону нацистських загарбників і перетнули річку Дніпро на південний захід від Кіровограда(Кропивницький), розпочавши визволення Кіровоградщини. У квітні 1944 року радянські війська перетнули Дніпро на північний захід від Полтави, почавши визволення Полтавщини. Ці військові дії призвели до важких боїв на берегах річки, з використанням артилерії, танків та піхоти, як на стороні нацистських загарбників, так і на стороні радянських військ.

Окремо варто зазначити руйнування гідротехнічних споруд на Дніпрі,зокрема на Південному Бузі та Дніпропетровському водосховищі. В нацистських документах того часу відображено факти вибухів та руйнування гребель, шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Це мало серйозні наслідки для водозабезпечення регіону, спричинило паводки та затоплення великих територій.

Втрати внаслідок цих воєнних подій були значні на обох сторонах. З офіційних документів СРСР того часу відомо, що багато мостів, гребель, шлюзів та інших гідротехнічних споруд було зруйновано нацистськими окупантами під час їхнього відступу, зокрема в березні-квітні 1944 року.

Також втрати серед нацистських загарбників від бойових дій, включаючи артилерійську та авіаційну атаки з боку радянських військ, були великими.

Звіти свідчать про значні втрати серед цивільного населення внаслідок бойових дій та руйнування інфраструктури. Багато міст та сіл були зруйновані, інфраструктура міст була серйозно ушкоджена, а цивільне населення стало жертвами бомбардувань та військових дій.

Ці воєнні події мали серйозний вплив на подальший розвиток регіону та життя його мешканців. Відновлення інфраструктури, включаючи гідротехнічні споруди та міста було складним завданням після закінчення війни. Втрати людських життів, руйнування майна та інфраструктури, а також наслідки економічних зрушень відчувалися в регіоні протягом багатьох років після війни.

Детальні дані про втрати на обох сторонах в період Другої світової війни натериторії Кіровоградщини та Полтавщини можуть бути визначені на підставі архівних документів, звітів командування військ, статистичних даних та свідчень очевидців. Однак важно врахувати, що точні дані про втрати в період Другої світової війни на території Кіровоградщини та Полтавщини можуть бути втрачені або не повністю документовані через руйнування архівів та втрату інформації під час воєнних подій. Також варто зазначити, що оцінки втрат можуть відрізнятися в різних джерелах через різні методи обліку та інтерпретацію даних.