Затоплені міста та села

Затоплені міста та села під час будівництва Кременчуцького водосховища є фактом, підтвердженим численними документами та дослідженнями. Кременчуцьке водосховище - це водні резервуари на річці Дніпро, що були забудовані в рамках великого гідроенергетичного комплексу на території України в період з 1954 до 1960 року.

Під час будівництва Кременчуцького водосховища великі площі земель, включаючи населені пункти, були затоплені для створення водного резервуару. Згідно з офіційними даними, понад 150 населених пунктів, включаючи міста, села, села та хутори, були затоплені під час будівництва Кременчуцького водосховища. Це призвело до вимушеного переселення багатотисячного населення.

Звіт Міністерства водного господарства УРСР з 1961 року містить відомості про затоплення населених пунктів під час будівництва Кременчуцького водосховища. Документ також містить відомості про кількість затоплених населених пунктів, їх розташування та кількість переселених осіб.

Уряд УРСР та інші відповідні органи доводили необхідність будівництва Кременчуцького водосховища для розвитку гідроенергетики та економіки регіону. Однак, затоплення міст та сіл під час будівництва водосховища також відображено в офіційних документах, зокрема у відомостях про втрати майна, інфраструктури та переселення населення.

Одним з документів, що підтверджує затоплення міст та сіл, є "Звіт про виконання рішення Ради Міністрів УРСР від 16 січня 1954 року № 36 "Про забезпечення будівництва Кременчуцького гідроелектростанції та водосховища на Дніпрі" . У цьому звіті вказано, що внаслідок будівництва водосховища більше 40 населених пунктів, включаючи міста, села та інші населені пункти, були затоплені.

Крім того, також існують фотографії, карти та інші документальні матеріали, які свідчать про затоплення міст та сіл під час будівництва Кременчуцького водосховища. Ці матеріали є важливими доказами затоплення населених пунктів та втрати майна та інфраструктури. Фотографії з різних періодів будівництва водосховища відображають затоплені будинки, церкви, школи та інші споруди. Карти, які були використані під час планування будівництва водосховища, показують затоплені території, демонструючи, які міста та села були включені до зони затоплення.

Декілька документальних джерел також засвідчують втрати населення внаслідок затоплення міст та сіл під час будівництва Кременчуцького водосховища. Звіти про переселення та релокацію мешканців, зокрема, звіти рад місцевих органів влади та державних органів, вказують на масштаби переселення та його соціальні наслідки. Згідно з документами, велика кількість мешканців була вимушена залишити свої домівки, втратити земельні ділянки, власні майно та змінити своє місце проживання.

Один з прикладів документів, який свідчить про втрати майна та інфраструктури, є "Звіт про розрахунок втрат при будівництві Кременчуцького водосховища" (1959 рік), в якому детально описані втрати майна, земель та інфраструктури внаслідок затоплення міст та сіл. Звіт містить оцінки втрат, такі як загальна площа затоплених земель, кількість затоплених будинків, доріг, мостів та інших споруд. Цей звіт відображає реальні економічні втрати, які були понесені внаслідок затоплення міст та сіл під час будівництва Кременчуцького водосховища.

Ще одним документом, який підтверджує втрати населення та майна, є "Акт про встановлення втрат внаслідок затоплення території при будівництві Кременчуцького водосховища" (1960 рік). У цьому акті детально описані втрати майна, земель та інфраструктури в затоплених містах та селах. Він містить відомості про кількість затоплених будинків, споруд, доріг, мостів, шкіл, церков та інших об'єктів, а також вказує на кількість переселених мешканців та їх соціальні умови після релокації.

Загалом, факти, документи та статистика підтверджують, що будівництво Кременчуцького водосховища супроводжувалося затопленням міст та сіл, втратами населення, майна та інфраструктури. Ці дані демонструють масштаби соціальних та економічних наслідків цього процесу, а також важливість врахування екологічних та соціальних аспектів при розробці та реалізації подібних великих інфраструктурних проектів.