Скіфські поселення на території сучасної Кіровоградщини, яка знаходиться в центральній частині східної Європи, в Україні, свідчать про наявність високорозвинутої культури скіфського народу, який мешкав на цих землях від VII ст. до ІІІ ст. до н. е.

Скіфи були відомими як військово-політична організація, що жила в пересіченні степових, лісостепових і лісових зон. Вони володіли високим рівнем розвитку сільського господарства, ремесел, торгівлі та воєнного мистецтва. Скіфські поселення Кіровоградщини були розташовані на високих місцевостях, зручних для захисту, таких як пагорби, валуни, природні підвищення, а також на берегах річок.

Одне з найвідоміших скіфських поселень на території Кіровоградщини - поселення Орхова, розташоване на правому березі р. Інгул, біля села Орхова, Кропивницького району. Поселення Орхова було засноване в V-IV ст. до н.е. та існувало до III ст. до н.е. Воно мало прямокутну форму, розміри якої становили близько 250 х 200 метрів. У поселенні знайдено залишки ряду житлових і господарських будівель, включаючи земляні хати, склади для зерна, майстерні, а також ряд ритуальних споруд, таких як кургани і культові споруди. Археологічні дослідження виявили розкішні предмети декоративного мистецтва, зброю, прикраси, посуд, які свідчать про високий рівень розвитку культури та розмаїття соціальних відносин у скіфському поселенні Орхова.

Соціальна структура скіфських поселень на території Кіровоградщини характеризувалася наявністю вождів, аристократів та простого населення. Вожді володіли великою владою та контролювали економіку, військову справу та релігійні обряди. Аристократи були власниками великих маєтків, займали високі посади в управлінні та військовому командуванні. Просте населення займалося сільським господарством, ремеслами та іншими видами діяльності.

Скіфські поселення на території Кіровоградщини також мали релігійний аспект. Скіфи мали власну релігію, яка базувалася на віруваннях в різні божества та природні сили. Віри та релігійні обряди скіфів відображалися в знахідках, зокрема в культових предметах, таких як амулети, богатирські прикраси, а також в залишках релігійних споруд, таких як вівтарі, храми та інші релігійні споруди.

Загалом, скіфські поселення на території сучасної Кіровоградщини відображають багатогранний аспект життя та культури скіфського населення в цьому регіоні. Вони свідчать про високий рівень розвитку сільського господарства, ремесел, мистецтва, військової організації, соціальної структури та релігії у скіфському суспільстві.

Дослідження археологічних знахідок в скіфських поселеннях на Кіровоградщині дає важливу інформацію про розвиток цього регіону в скіфський період. Знахідки розкривають економічні зв'язки скіфів з іншими народами, розмаїтість ремесел та мистецтва, соціальну структуру скіфського суспільства, їхні релігійні вірування та культові обряди.

Скіфські поселення на Кіровоградщині мали свою власну економічну систему, засновану на сільському господарстві, скотарстві та ремеслах. Вони використовували родючі ґрунти та річки для забезпечення власних потреб у продовольстві та ресурсах. Знайдені на території поселень амфори, керамічні посудини, знаряддя для обробки землі та інші артефакти свідчать про розвинуту аграрну економіку скіфів.

Скіфські поселення на Кіровоградщині також відображають соціальну структуру скіфського суспільства. Знахідки таких предметів, як прикраси, розкривають різні рівні багатства та соціального статусу серед скіфів. Багаті поховання з розкішними прикрасами, зброєю та іншими предметами свідчать про наявність військових та політичних лідерів, а також еліти скіфського суспільства.

Релігійні вірування та культові обряди були важливою частиною скіфської культури на Кіровоградщині. Знахідки ритуальних предметів, таких як обереги, жертовники, амулети та інші релігійні артефакти, свідчать про вірування скіфів у різні боги та божества, а також про роль релігії в їхньому житті та культурі.

Крім того, скіфські поселення на Кіровоградщині також мали важливе військове значення. Знахідки зброї, захисних споруд та укріплень свідчать про те, що скіфи вели активний спосіб життя, включаючи оборону своїх поселень від зовнішніх загроз.

Деякі скіфські поселення на Кіровоградщині мали також торговельне значення, знахідки екзотичних предметів, таких як мед, вино, та інші, свідчать про торговельні контакти скіфів з іншими народами.

На території сучасного Світловодська і його околиць залишили свій слід скіфи і сармати, кіммерійці, представники інших кочових племен. У 70-80 рр. минулого століття на вершині Табурищанського мису виявлено і досліджено великий скіфський некрополь - уникальний безкурганний могильник, де археологічними експедиціями під керівництвом Н.М.Бокій та І.А.Козир впродовж кількох років розкопано і обстежено близько 200 поховань.