Схема каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі
Кременчуцька ГЕС
Кременчуцька гідроелектростанція — третя сходинка Дніпровського каскаду. Знаходиться ГЕС на території Олександрійського району у м. Світловодськ. Всі бетонні споруди гідровузла розташовані на граніті.
На Кременчуцькій гідроелектростанції встановлено 12 вертикальних гідроагрегатів з турбінами поворотно-лопатевого типу. Встановлена потужність складає 700 МВт.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ
27 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі, чиє будівництво тривало з березеня 1954 по листопад 1960 рр..
1954 рік був роком підготовки та створення робочого колективу будівництва. Головним організатором з першого дня був начальник Кременчукгесбуду Гнат Трохимович Новіков.
Кременчуцька ГЕС стала всесоюзною ударною будовою. Тут зібралися люди різного віку та професій. Багато з них не мали спеціальностей. Але майже з самого початку будівництва був організований навчальний пункт, який займався підготовкою спеціалістів, яких бракувало на будівництві. В останні роки на базі навчального пункту був створений навчальний комбінат та філіал вечірнього технікуму, де готували робітників різних будівельних спеціальностей, а технікум – за спеціальністю гідробудівників.
Не вистачало житла, їдалень, магазинів, шкіл. Людей розміщували у селах за 5–20 кілометрів від будівництва. На будівництві трудилися десятки багатонаціональних бригад. Вже на кінець 1959 року тут працювало понад 9 тисяч молодих робітників.
На підготовчому етапі (березень 1954 – листопад 1957 рр.) був збудований автоматизований бетонний завод, гранітні кар'єри з дробильним заводом, завод та полігони з випуску залізобетонних конструкцій, завод плит-оболонок, завод силікатної цегли, лісокомбінат, машиннотранспортна база, база гідроелектромонтажу, гідромонтажу, гідромеханізації та цілий ряд інших підсобних підприємств (багато з цих підприємств і досі працюють).
З самого початку будівництва колектив зіштовхнувся з серйозними виробничими труднощами. Це і відсутність залізничних та шосейних шляхів, що затримувало доставку матеріалів та техніки. Перевезення будівельних матеріалів – скельних порід, бетону та залізобетону, арматури, цегли, а також щоденну доставку 2 тис. робітників за 50км від будівництва доводилося здійснювати в умовах повного бездоріжжя. Внаслідок цього, будівництво не завжди своєчасно забезпечувалося технікою та матеріалами. Також не вистачало електроенергії, бо магістральна лінія електропередачі (ЛЕП) ще тільки будувалася.
1 листопада 1957 року був закладений фундамент Кременчуцької ГЕС. 16 вересня 1959 року гідробудівниками, які працювали на спорудженні руслової греблі, було скинуто у воду Дніпра понад 4 тис. кубометрів ґрунту. Був зведений наплавний міст, що збирався на причалах за 5км від місця перекриття ріки, збудовані лівобережний та правобережний ряди, зміцнені гранітними шпорами. До 28 березня закінчилися всі роботи з кріплення наплавного мосту. До цього часу скінчився монтаж прогонових будов мостового переходу та підготовка до пуску першого гідроагрегату.
Отже, 3-го жовтня 1959 року було затоплено котлован основних споруд та перекрито основне русло Дніпра. Це дозволило зробити необхідний підпір і поставити перший гідроагрегат під промислове навантаження.
...Великий зал залитий яскравим світлом. По периметру трьох стін напівколом, весь біля вогнів світлової сигналізації – головний пульт управління - мозок гігантської гідротехнічної споруди.
Пуск гідроагрегату затримувався. Йшли останні приготування. Люди на вахті напружено працювали. Пуск – це спресовані за одну мить місяці копіткої праці будівельників, монтажників, налагоджувальників, мить, яка об'єднує розрізнені дії людей різних спеціальностей, яка дасть оцінку їх праці, а станція візьме старт у майбутнє. Нарешті, до пуску все готове. Вахта розпочинає збирання первинної схеми комутації. У залі – мертва тиша. Напруження людей досягає свого апогею.
І ось:
– Дозвольте запуск? – у дзвінкій тиші ці слова звучать особливо чітко і значуще. Це Єгоров.В.О запитав дозволу на пуск гідроагрегату диспетчер системи «Дніпроенерго».
– Пуск дозволяю, – прозвучало лаконічно.
Настає довгождана мить. Точним, впевненим рухом перший змінний інженер ГЕС повертає ключ управління і …генератор № 1, перший гідроагрегат нової станції, включений на паралельну роботу до системи «Дніпроенерго». Ще мить, і напружена тиша залу зірвалася радісним гулом. Люди поздоровляли один одного, тисли руки, обіймалися, радісно посміхалися… Станція дала перший струм.
30 жовтня 1960р. всі електромонтажні роботи з 11-го та 12-го агрегатів були повністю закінчені, а генератор підготовлений до ввімкнення в загальну мережу, що відбулося 31 жовтня о 1год. 30 хв.
29 липня 1962 року колектив гідробудівників урочисто відкрив Кременчуцьку ГЕС – найважливіший енергетичний вузол Дніпровського каскаду.
Внутрішне будівництво ГЕС
Мітинг з нагоди будівництва Кременчуцької ГЕС
Перший запуск
29 липня 1962 року